На Закарпатті кравчині шили нелегально одяг, а бармени, офіціанти та продавці нібито «стажувалися»

Винахідливі роботодавці намагаються отримати якнайбільшу вигоду різними способами. Найпоширеніший з них – економія на офіційному працевлаштуванні найманих робітників. Від цього страждає як державний бюджет, до якого не надходять належні суми податків,  так і громадяни, котрі приймають умови неофіційного працевлаштування. Окремі з них нерідко самі свідомо позбавляють себе соціального пакету.

Адже тільки тоді, коли працівник уклав з підприємцем трудовий договір,  він має право на оплачувану відпустку, лікарняний, захист від незаконного звільнення або виконання понаднормового обсягу роботи, а також на компенсацію у разі настання нещасного випадку.

«Якийсь відсоток людей просто не знає, як мають бути правильно оформлені трудові відносини,– каже начальник Управління Держпраці у Закарпатській області Богдан Дорош. – Громадянам повідомляють, мовляв, вони прийняті на роботу. А вже тоді, коли роботодавець з певних причин вирішує розпрощатися з ними, довідуються: жодного документа на підтвердження їх трудового стажу насправді не існує».

Так було у випадку з трьома заробітчанами з Ізяславського району Хмельницької області. Люди працювали на підприємстві, власник якого із Закарпаття. Не отримавши обіцяної заробітної плати за свою роботу, подалися шукати правду в нашому краї, в Управлінні Держпраці. Факт нелегального працевлаштування підтвердився. Однак можна лише собі уявити, яким було здивування та обурення заробітчан, коли вони довідалися, що весь цей час працювали не на підприємстві, а просто допомагали власнику по господарству.

У рамках інспекційного відвідування головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Закарпатській області виявили також кількох нелегальних працівників у Солотвині Тячівського району. Зараз, в період літнього відпочинку, у селищі чималий наплив туристів, тож відвідувачів у крамницях та місцевих кафе вистачає. Саме це підштовхує роботодавців вдаватися до хитрощів і  виплачувати людям зарплату «в конверті». Зокрема, неофіційно працювали продавцями в магазині селищного бізнесмена місцеві жительки 43-річна мати і її 20-річна дочка; офіціантом і барменом на базі відпочинку  32-річний киянин та його одноліток з Ужгорода. А у Виноградові роботодавець, мабуть, двічі вирішив зекономити, бо прийняв на роботу місцеву жительку, яка одночасно виконувала обов’язки кухарки та прибиральниці, в обох випадках без офіційного оформлення трудових відносин.

Останнім часом на Закарпатті поширилася також практика приховування неофіційного працевлаштування під виглядом проходження стажування. Для прикладу, приватний підприємець із смт. Вилок Виноградівського району прийняв на роботу у свій магазин продавцями продовольчих товарів 41-річну та 51-річну жительок Виноградова без укладення з ними трудових договорів. Люди пояснили, нібито поки що проходять тут стажування. Таку ж версію представили перевіряючим і 30-та 34-річних жителі смт. Солотвино Тячівського району, котрі працювали на посадах бармена та офіціанта в ресторані тамтешньої бази відпочинку, а також 30-річна рахівчанка, котра продавала товар у місцевій крамниці, і 16-річна школярка з Міжгірщини, що підробляла на час літніх канікул офіціанткою у закладі відпочинку в селі Пилипець.

Треба сказати, що підприємці не мали права допускати до роботи стажистів без укладення з ними договорів і без оплати їх праці. Таким чином роботодавці допустили порушення вимог трудового законодавства і за кожного неоформленого працівника їм доведеться сплатити чималий штраф (111 690.00 грн.)

Окрім того, при проведенні інспектування одного із підприємців обласного центру,  посадовці Управління Держпраці виявили цілий цех, де крім офіційно найнятих працівників, шестеро кравчинь шили одяг нелегально. Така «економія» виллється роботодавцеві у солідну копійку – 670 140.00 грн.