За неоформлених працівників закарпатським підприємцям доведеться сплатити «кругленькі» суми штрафів

Випускники вищих та професійно-технічних навчальних закладів у ці дні отримали новенькі дипломи про здобуту освіту. Але у багатьох на місце ейфорії поступово приходить розчарування. Молоді фахівці зіштовхуються з одвічною проблемою – де знайти пристойну роботу. 

Закарпатським роботодавцям добре відома ситуація на ринку праці в області. Останнім часом тут спостерігається певний дисбаланс між попитом і пропозицією. Великі підприємства краю можуть створити робочі місця, та робочої сили не вистачає. Це насамперед стосується робітничих професій. Адже значна частина закарпатців щороку виїжджає  за кордон, бо на тамтешніх аналогічних підприємствах зарплати значно вищі.

Однак малі фірми, в тому числі торговельні заклади, будівельні організації, заклади харчування і відпочинку, яких у населених пунктах Закарпаття чимало, кадрового «голоду» не відчувають. А все тому, що більшість з них переважно пропонує робочі місця з нелегальною або напівлегальною формою оплати. Тож тим, хто не втратив надії працевлаштуватися вдома, не залишається іншого виходу, як прийняти такі пропозиції. Учорашні студенти влаштовуються на тимчасові роботи барменами, офіціантами, продавцями-касирами, вантажниками або підсобниками, отримуючи зарплату «на руки» і працюючи в цих умовах на свій страх і ризик.

Офіційно оформляють  трудові відносини зі своїми найманими працівниками такі недобросовісні роботодавці лише тоді, коли до них приходить з перевіркою держінспектор. Як каже начальник Управління Держпраці у Закарпатській області Богдан Дорош, інспекційні відвідування з одного боку спонукають до легалізації трудових відносин, бо підприємці, намагаючись уникнути відповідальності, поспішають укласти з працівниками  трудові договори. А з іншого, навпаки підштовхують декого до радикальних дій – звільнення людей з роботи.

Серед інших тенденцій, які намітилися останнім часом в області, є залучення до трудової діяльності членів родини. На момент перевірки родичі,  виявляється, просто допомагають або підміняють власника. Для прикладу, жителька с.В.Бийгань Берегівського району влаштувала чоловіка працювати вантажником у свій магазин. Звісно, укладати з ним трудовий договір і не збиралася.  У тому ж населеному пункті  ще одна підприємець доручила чоловікові виконувати обов’язки продавця в їхній крамниці, а в селі Богдан на Рахівщині навпаки дружина стояла за прилавком магазину свого чоловіка. У Чумальові Тячівського району керівник тамтешнього цегельного заводу-кар’єру прийняв різноробочими батька і сина. Коли на завод завітали посадовці Управління Держпраці, один з родичів пояснив, що насправді тут не працює –тільки  підміняє на час відсутності свого сина.

Ще один останній тренд – стажування. Таким чином окремі роботодавці пояснюють присутність і виконання певних обов’язків особами, з якими не укладено трудовий договір. Так, у селі Косонь Берегівського району четверо осіб (техперсонал, офіціант, продавець-касир) працювали певний час у місцевому ресторані, але на момент інспекційного відвідування з’ясували, що вони лише стажуються. Стажерами працювали і молода жінка в одній з їдалень Ужгорода та двоє молодих осіб у ресторані в селі Дийда Берегівського району. Щоправда, навіть таке пояснення не звільняє власника цих закладів від відповідальності, адже з особами, які перебувають на стажуванні, також потрібно укладати трудовий договір.

У ході інспекційних відвідувань протягом вказаного періоду було також встановлено, що окремі роботодавці області використовували працю найманих працівників без належно оформлених з ними трудових відносин на роботах підвищеної небезпеки. Наприклад, у підприємця зі села Тисалово Тячівського району на лісозаготівлі нелегально працювало 5 осіб, стільки ж людей виконували обов’язки підсобників без оформлення трудових відносин  на аналогічному підприємстві у селі Відричка Рахівського району, ще шість громадян, двоє з яких неповнолітні, працювали на лісопереробному підприємстві у селі Сіль на Великоберезнянщині, один розпилювальником дров – у селі Вільхівці на Тячівщині, 5 громадян були влаштовані нелегально на одному з будівельних майданчиків в Ужгороді.

«Попри серйозну фінансову відповідальність, передбачену за виявлення працівників-«нелегалів», багато роботодавців нині все одно не горять бажанням офіційно оформляти трудові відносини зі своїми найманими працівниками, сподіваючись, що їм вдасться уникнути штрафів»,– резюмує очільник Управління Держпраці Богдан Дорош.

Так, в окремих проінспектованих торговельних закладах і кафе Ужгорода та сіл Минай, В.Геївці Ужгородського району, Тересва, М.Уголька  Ганичі на Тячівщині, Косонь на Берегівщині, Н.Давидково Мукачівського та смт. Ясіня Рахівського районів держінспектори виявили, що люди працювали без будь-якого оформлення трудових правовідносин. Пізніше роботодавці представляли перевіряючим цивільно-правові договори, на підставі яких вказані особи нібито були прийняті на роботу. Але, як стало відомо, усі ці громадяни дотримувалися  правил внутрішнього трудового розпорядку, обслуговували відвідувачів, тобто їх трудові відносини з роботодавцем не могли бути оформлені на основі цивільно-правової угоди.

Ще один цікавий факт зафіксували посадовці Управління Держпраці в Ужгороді. В одній з крамниць обласного центру, де продавали вживаний одяг і власником якої є іноземець,  було виявлено четверо незадекларованих працівників. Одна з продавчинь виявилася неповнолітньою, а один з розкладальників товару – громадянином Сирії.

Загалом з початку року, державними інспекторами праці на території Закарпаття виявлено 54 роботодавців, котрі використовували працю 140 працівників без оформлення трудових договорів.

За всіма виявленими фактами в Управлінні Держпраці у Закарпатській області вжито заходів впливу до порушників трудового законодавства в т.ч. відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про працю України, винесено постанови про накладення штрафу.