Що треба знати закарпатцям про оподаткування спадщини та подарунків

Фахівці органів ДФС інформують, що відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спадщина та подарунки є доходом, який підлягає оподаткуванню і з якого сплачується податок на доходи фізичних осіб.

Платниками цього податку відповідно до ПКУ є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Зазначимо при цьому, що ПКУ визначає резидента як особу, яка має місце проживання в Україні (в тому числі постійне – якщо проживає в декількох країнах), або має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Тож, ПКУ передбачає, що при спадкуванні та даруванні оподаткуванню підлягають:

а) об’єкти нерухомості;

б) об’єкти рухомого майна, зокрема:

– предмети антикваріату або витвори мистецтва;

– природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраси з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;

– будь-які транспортні засоби та приладдя до нього;

– інші види рухомого майна;

в) об’єкти комерційної власності, а саме: цінні папери, корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права. Виключення становлять депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати;

г) сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця – учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення;

ґ) готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Існує три ставки податку на доходи фізичних осіб, за яким оподатковуються спадщина та подарунки – 0%, 5% та 18%.

Так, за нульовою ставкою оподатковується:

а) об’єкти спадщини (подарунки), що успадковується (отримуються) членами сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення. При цьому, відповідно до ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені, а членами сім’ї другого ступеня споріднення – її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Важливо! Члени сім’ї спадкодавця (дарувальника) другого ступеня споріднення були включені до переліку осіб, для яких оподаткування відбувається за нульовою ставкою лише у 2017 році, і на них правило нульової ставки розповсюджується лише у тому випадку, якщо спадщину вони отримали після 01.01.2017 року.

б) нерухоме і рухоме майно, а також готівка, що зберігається на банківських рахунках спадкодавця – якщо спадкоємець є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, а також нерухоме і рухоме майно – якщо спадкоємець є дитиною-інвалідом;

в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

Слід також звернути увагу, що у випадках отримання спадщини чи подарунків, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини або дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів, визначена згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».

За ставкою 5% оподатковуються спадщина та подарунки, які успадковуються (отримуються) спадкоємцями (обдаровуваними), що не підпадають під категорії тих, хто оподатковується за нульовою ставкою.

За ставкою 18% оподатковується спадщина та подарунки, що отримуються від спадкодавця або дарувальника – нерезидента (наприклад, якщо спадкодавець є громадянином іншої країни і не проживає на території України), та для будь-якого об’єкта спадщини чи подарунку, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Загалом правила щодо оподаткування спадщини та подарунків ідентичні, проте для подарунків існують деякі особливості. Так, згідно з ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених для оподаткування додаткового блага, тобто за ставкою вісімнадцять відсотків.

Також, відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Оподаткування військовим збором здійснюється за тими ж правилами, що визначені для податку на доходи фізичних осіб – тобто, спадщина та подарунки є об’єктом оподаткування військового збору, і за загальним правилом оподатковуються за ставкою 1,5 %. Також на військовий збір розповсюджуються правила оподаткування за нульовою ставкою – тобто ті спадщина і подарунки, що згідно з положеннями ПК України оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою, так само за нульовою ставкою оподатковуються і військовим збором.

Яким чином здійснюється оподаткування? Нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому ПК України для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування. На підставі отриманої інформації органами державної фіскальної служби здійснюється обрахування конкретних розмірів податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які має сплатити спадкоємець або обдаровуваний.

При цьому ПКУ передбачено, що дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини. Така декларація має бути подана до 1 травня року, що настає за звітним (тобто у році, наступному за роком у якому було здійснене прийняття спадщини або отримання подарунку).

Нагадаємо, що відповідно до податкового законодавства сплата податку має бути здійснена до 1 серпня року, що настає за звітним, інформує ДФС у Закарпатській області.