В Ужгородській міськраді відбувся «круглий стіл» «Взаємодія влади, бізнесу та громадського сектору для подолання проблеми засилля поліетилену»

Щоб об’єднати, вперше в Україні, зусилля громадських організацій, бізнесу, засобів масової інформації і місцевої влади для протидії забрудненню довкілля поліетиленом сьогодні в Ужгородській міськраді відбувся «круглий стіл» «Взаємодія влади, бізнесу та громадського сектору для подолання проблеми засилля поліетилену».

Ініціатори зібрання – засновники ГО «Щасливі діти» Ольга Павлова та Людмила Сюзева – запросили посадовців, колег з екологічно спрямованих громадських організацій, журналістів і представників супермаркетів та торгівельних мереж.

Ольга Павлова розповіла, що за понад 2,5 роки діяльності ГО «Щасливі діти» ековиховання є важливою складовою, і чим більше заглиблюються в тему забруднення поліетиленовими пакетами, пластиком – розуміють, наскільки ця проблема є жахливою. Аби діти вчилися якомога менше використовувати поліетилен, із ними проводять різноманітні заходи, за участю юних ужгородців зняли промоційний ролик в одному із супермаркетів. Проте дуже важливо організуватися всім, хто може вплинути на проблему і разом змінювати ситуацію.

Людмила Сюзева показала невеличку презентацію і навела шокуючі цифри – кожна людина продукує 0,5 кг сміття щодня, площі звалищ, зокрема в Україні, катастрофічно збільшуються, у нашій державі вони займають територію, яка за площею вже така, як 2 Закарпатські області. За даними ООН, 10 мільйонів поліетиленових пакетів на планеті використовуються щохвилини. Служать вони споживачам, насамперед тим, хто щось придбав у магазині чи на ринку, в середньому протягом 20-30 хвилин, а в природі розкладаються понад два століття. Через поліетиленовий непотріб, до прикладу, щороку гине близько 100 тисяч морських ссавців, мільйон птахів, у Тихому океані вже утворився сміттєвий острів, вага якого біля 3,5 мільйони тонн. Прогнозують, що до 2050 року в Світовому океані буде більше сміття, ніж риби.

Людмила Сюзева зазначила, що проблему намагаються вирішити на міжнародному рівні, в Україні вже кілька років як розроблені, однак досі не прийняті законопроекти, але необхідно щось робити і на місцевому рівні, і кожному мешканцю. Тому підготували пропозиції, що можна було б реалізовувати в Ужгороді.

Зокрема, громадські організації вже займаються просвітницькою роботою і серед дітей, і серед дорослих, і цю роботу треба розширювати та урізноманітнювати; готові проводити заходи, пропонувати інформаційні приводи для висвітлення цієї теми у ЗМІ; пропонують креативні торби із тканини, які можна сотні разів використовувати як альтернативу разовим поліетиленовим пакетам.

Бізнес просять представляти покупцям альтернативу пакетам, заохочувати купувати екоторби через бонусну систему знижок, переходити на біорозчинні пакети та торби, організовувати пункти прийому пластику і поліетилену, підтримувати екопроекти.

Міську владу Ужгорода просять підтримати на сесії звернення від депутатів до Верховної Ради України щодо законодавчого впливу на проблему; співпрацювати з ГО щодо занять із дітьми, втілювати проекти «школа без сміття» та інші; впроваджувати стратегії управління відходами.

Журналістів закликали активно висвітлювати проблеми забруднення, проводити інформаційні кампанії, спецпроекти, допомагати формуванню громадської думки щодо зменшення виростання поліетиленових пакетів, збереження довкілля.

Заступник Ужгородського міського голови Ігор Фартушок відзначив важливість ініціативи ГО «Щасливі діти» і запевнив, що міська влада готова співпрацювати в усіх починаннях, підтримати звернення до парламенту попросять депутатів уже на найближчому сесійному засіданні. До речі, Ужгород буде вже четвертим містом в Україні, яке подасть таке звернення. Депутати Закарпатської обласної ради теж запевнили, що приймуть аналогічне звернення на своїй сесії.

Начальник управління економіки та стратегічного планування Ужгородської міської ради Ольга Травіна запропонувала також скерувати листа з проханням про підтримку звернення особисто кожному депутату Верховної Ради від Закарпаття.

Представник супермаркету «Дастор» Вікторія Борка розповіла, що в їхньому закладі на касах уже кілька років є біопакети, працівники навіть особисто перевіряли, чи розкладаються вони в ґрунті. Паперові пакети для товару зараз для підприємців уже доступніші за ціною, ніж раніше, тому їх і пропонують для окремих товарів, хоча вони все ж дорожчі, ніж поліетиленові. У «Дасторі», розповіла пані Вікторія, вже роками є ємності для збору кришечок від пластикових пляшок та пункт збору використаних батарейок і клієнти цим щодалі активніше користуються.

Директор супермаркету «Вопак» Роман Сарай відзначив, що ініціатива звернутися до парламенту про прийняття відповідних законів дуже слушна, бо він якраз нещодавно був в Індії, де поліетиленові пакети заборонені, і переконався, що це найбільш швидкий шлях виведення їх із обігу. У «Вопаку», запевнив, паперові пакети використовують для хлібобулочних виробів і зараз готують для ковбасних. Розробляють і свою торбу – на зразок «авоськи». Запропонував спільно розробити графічне зображення, яке в Ужгороді зручно буде розміщувати на касах, котре повідомлятиме, що саме тут можна придбати екоторбу та паперовий пакет.

Представник ГО «Форза» Світлана Купцова наголосила, що їхня організація на всі заходи, а проводять їх часто, для роздаткових матеріалів готує екоторби, таку практику потрібно поширювати, бо носити їх зараз модно і стильно.

Катерина Станкевич, співзасновник ГО “Екосфера”, зазначила, що їх громадська організація вже багато років проводить промоакції на цю тематику. Зауважила, що складно працювати у цьому напрямку із школярами із сільської місцевості, тому бажано залучити до спільної роботи й обласний департамент освіти, адже це проблема не локальна, стосується не тільки Ужгорода.

Крім цих пропозицій, у ході «круглого столу» підтримали також ініціативу сформувати робочу групу, яка координуватиме діяльність між ГО, владою, бізнесом і журналістами; організувати зустріч із керівництвом департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА для поширення просвітницьких заходів по школах усього Закарпаття. Також поставили питання вивчити, як підтримати юного винахідника із Сокирниці на Хустщині Валентина Фречка, який винайшов спосіб переробляти опале листя на папір, із якого можна робити і пакети.