Як отримати заборгованість із виплати заробітної плати, якщо щодо підприємства-боржника відкрито провадження у справі про банкрутство?

Чи зобов’язані громадяни подавати до суду письмові заяви з вимогами до боржника і чи припиняють органи ДВС примусове виконання рішення суду про стягнення заборгованості із заробітної плати у разі відкриття провадження у справі про банкрутство?

На ці та інші питання у нашій постійній рубриці #ЯКонсультую дає відповідь Ольга Кордас – завідувач сектору з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.
#ЯМП #БПД

Конституція України гарантує кожному громадянину право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однак, на жаль, трапляються випадки коли в результаті неефективної господарської діяльності підприємство не в змозі своєчасно та в повному обсязі виплати заробітну плату своїм працівникам, внаслідок чого утворюється відповідна заборгованість. А неможливість підприємства розрахуватися ще й з іншими кредиторами нерідко має наслідком відкриття провадження у справі про банкрутство щодо даного підприємства.

З моменту відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство погашення кредиторських вимог боржника, в тому числі й вимог щодо виплати заробітної плати здійснюється в порядку передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За загальним правилом конкурсні кредитори (конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника) за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Однак, що стосується кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, Закон передбачає для них певне привілейоване становище, яке виражається у їх праві звернутися до суду з письмовими заявами до боржника, а не в обов’язку, як для інших конкурсних кредиторів.

Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з Законом.

Особи, які протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство не звернулися до господарського суду з письмовими заявами з вимогами до боржника, або звернулися після закінчення строку, встановленого для їх подання не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Проте, дане правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати.

Незвернення кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати з заявами до суду не має наслідком невизнання їхніх вимог, оскільки розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Також слід зазначити, що одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги.

Разом з тим дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Тобто, відкриття провадження у справі про банкрутство не зупиняє виконання обов’язку підприємства-боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати. Також не обмежуються повноваження органів держаної виконавчої служби щодо примусового виконання рішень суду про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Ще однією з гарантій задоволення вимог щодо виплати заробітної плати в процедурі банкрутства — санації боржника є закріплення на законодавчому рівні норми про те, що план санації обов’язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

Що стосується задоволення вимог кредиторів в процедурах банкрутства, то Законом встановлено черговість їх задоволення. Всі види вимог кредиторів розділено на віднесено до певної групи (черги). Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

Про важливість максимального забезпечення задоволення вимог щодо виплати заробітної плати в процедурі банкрутства свідчить віднесення даного виду вимог до першої черги задоволення.

Так, у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.