Закарпатське вино: потенціал для економіки, туризму і перспективи на міжнародному ринку. ВІДЕО

Цій лозі зараз 12 років. Це є совіньойн блан – один із найвідоміших білих сортів винограду і зараз якраз іде етап, коли створилися пагони і вже ми бачимо грона на лозі.

Це лише третина власних виноградників одного з найбільших виноробних комплексів Закарпаття «Чізай». 20 років тому із застосуванням австрійських технологій, тут були висаджені перші саджанці винограду. Сьогодні на 272 гектарах у трьох районах найзахіднішої області України їх вирощується вже понад мільйон. Основні сорти винограду – совіньон, рістлінг, трамінер, каберне, мерло і піно нуар. А це 70 відсотків міжнародновизнаної винної карти світу.

Олександр МЕРЕСІЙ

директор з продажу

Зараз ми маємо вже 12 врожай. Тобто ми вже зараз бачимо – за останні 2-3 роки, що ми отримуємо дуже хороші результати по якості вина. Можу навіть сказати, що 2017 рік по результатам сезону у нас вийшли найкращі вина за всю історію нашого підприємства.

Виноградник – це така культура, коли ти її садиш, ти 5 років нічого не отримуєш.  фактично ти повинен вкладувати кошти і нічого не отримувати. Ну і плюс сама закладка, техніка, землі і так далі. Тому в принципі ця галузь погано розвивається в Україні, тому що нема підтримки держави. Якщо порівняти з європейськими державами – всі держави сусідні і ті, які займаються виноробною галуззю, вони досить не погано дотують своїх виробників.

Виноградно-виноробна галузь переживає зараз складний період. Фактично відроджує з нуля давні  традиції. У 19 столітті виноградарство на Закарпатті розвивалось під впливом Франції, Італії та Німеччини. Завозився садівний матеріал, запозичувалась техніка. За часів Австро-Угорщини тутешні вина отримали визнання. А коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини, площі виноградників становили 4 з половиною тисячі гектарів. Це був розквіт. А далі пішов спад.

Денис МАН

директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА

За останні три роки кількість площі виноградників зменшилась на 30 тисяч. Тобто, це майже на половину від того, що було раніше. Часів Радянського Союзу ми маємо ми маємо передані нам в спадок радгосп , які мають потенціал великий. Зокрема, мають територію, де може зростати виноград+ Підприємства якщо би вдалося відновити , то ми би мали ще один суттєвий ріст. Але на даний момент вони з точки зору законодавства не підпадають під приватизацію Вони вважаються стратегічно важливими для України.

Олександр МЕРЕСІЙ

директор з продажу

На сьогодні такі повноцінні виноградники, які плодносящі, в хорошому стані – їх до 500 гектарів. Тобто розумієте, яка велика різниця. Я б сказав, упадок великий був цієї галузі в Закарпатті – це фактично 70-80 роки, це період «сухого закону», період розпаду Радянського Союзу. Це коли повністю занедбалися всі винсовхози, їх тут було досить багато на Закарпатті. І такі компанії, як наша компанія, ще декілька ентузіастів, почали по тихеньку відроджувати.

І вже другий рік поспіль завод представляє лінійку своїх вин на найбільшій винній виставці світу в Дюссельдорфі «ProWein». Кажуть, конкурувати з визнаними італійськими чи французькими винами практично не можливо. І не через те, що якість не відповідає стандартам, а через те, що їх продукція захищена державою. Та все ж впевнені — вийти на європейський ринок реально. Закарпатські вина мають перспективу на арені східно-європейських країн.

Ігор РАДОМИСЕЛЬСЬКИЙ

віце-президент виноробного комплексу

По всій Європі є такі бутіки, які кажуть, що в нас нема вин з Італії, Франції, Іспанії, а є вина з інших країн. І вони зацікавлені у таких винах. Окрім того, є такі країни, де винна культура ближча до української – Польща, Чехія – наші найближчі сусіди. Україна наразі у світі виноробства – це екзотична країна для виноробства. Тому дуже складно просувати ці вина. Зараз глобально виникає більше цікавості у світі до вин так званого розвиваючогося регіону Східної Європи, у які ми попадаємо. Зараз, на цій хвилі є можливість потрапити.

Олександр МЕРЕСІЙ

Директор з продажу

Ми продаємо свою продукцію – 85 відсотків – це Україна, майже вся територія України. І десь 15 відсотків  — це є експорт. Основні країни, куди ми експортуємо – це США, Ізраїль, навіть Австралія, були в нас поставки в Нігерію. Тобто географія досить широка і цікава. Ну і зараз ведуться переговори з деякими європейськими країнами, такими як Німеччина, Польща, Чехія.

У Закарпатській області промислове виноробство представлене чотирма гравцями – Чізай, Котнар, Леанка і ужгородський  коньячний завод. Експерти кажуть, економічний потенціал хороший, але для просування потрібна загальнодержавна підтримка українського вина як бренду.

Денис МАН

директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА

1 гектар дає можливість дає можливість створити одне робоче місце на таких виноградниках. Тобто економічний потенціал і економічний ефект від даної галузі є достатньо великими і він полягає не тільки в тому, що ми виходимо на європейські ринки, а безпосередньо стосується економіки в середині регіону. Закарпатська область відчуває і внутрішню конкуренцію і для підтримки належного рівня якості вина. Ми десь можливо поступаємся по обсягам чи по рекламам вину з Херсона, чи вину з Миколаєва, напевно, це все таки добре, бо ми маємо завжди зону росту.  На 4 області хотілося б розробити спільний проект з просування вина на європейський, в тому числі, ринок.

У виносховищах заводу «Чізай» зберігається 9 мільйонів літрів вина. Зараз акцент роблять на витриманих. Їх зберігають мінімум 6 місяців у дубових діжках. А далі  — на реалізацію. Серед родзинок – і кошерні вина. А ще тут активно взялися формувати смак гостей — розвивають винний туризм. Показують плантації, виносховище, а далі – в  дегустаційному залі пропонують найкращі сорти якісних вин власного виробництва. Минулоріч  тут побували 10 тисяч туристів. І це теж частина політики виноробного комплексу – бути ближчими до людей і вчити споживати своє – якісне і доступне,  uzhinform.com.