Що потрібно знати закарпатцям при подачі електронних декларацій

Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, являє собою електронну онлайн-систему, що дозволяє вносити, перевіряти та оприлюднювати майнові декларації держслужбовців та інших осіб, котрі, відповідно до закону, зобов’язані це робити.

Нагадаємо, запуск системи електронного декларування, завдяки якій суспільство може контролювати чиновників, що працюють за гроші платників податків, був однією з умов для запровадження безвізового режиму ЄС.

Реєстр створений у серпні 2016 року на виконання Закону «Про запобігання корупції». Але робота системи електронного декларування не була бездоганною, у ній часто траплялися збої. Забезпечення функціонування реєстру належить до повноважень Національного агентства із запобігання корупції. У 2017 році до держреєстру було подано 1 240 605 декларацій.

А вже з 1 січня для державних чиновників розпочалося подання електронних декларацій за попередній рік, яке триватиме до 1 квітня.

Хто має подати декларацію

Декларації зобов’язані подати державні службовці – Президент, Голова ВРУ, Прем’єр-міністр, усі прем’єри та віце-прем’єр, глава СБУ, Генпрокурор, голова Нацбанку, народні депутати й депутати місцевих рад, селищні та міські голови, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Разом з тим декларації мають подати військові посадові особи, судді всіх судів, керівники підрозділів НАБУ, Державної податкової служби, ДБУ, СБУ і прокуратури.

З цього року декларації також повинні подавати посадові особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку.

Крім того, уперше декларації мають заповнити представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування».

З прийняттям змін обов’язковою стала звітність для осіб, які займають певні посади в лавах ЗСУ. Варто знати, що це стосується не тільки керівної ланки, а й звичайних військовослужбовців, котрі несуть службу в будь-яких утвореннях військового типу. Проте це не стосується осіб, що перебувають на строковій службі.

Як саме потрібно подати декларацію

Кожна з вище перерахованих осіб повинна заповнити спеціальну форму на офіційному веб-сайті Національного агентства, де мають бути зазначені всі її доходи за минулий рік, майно, яке знаходиться у власності родини, та банківські рахунки.

Перед поданням декларації треба створити електронний цифровий підпис, перевірити актуальність інформації про майно, зібрати необхідну інформацію чи довідки для заповнення декларації. Подати заповнену та перевірену декларацію бажано не в останні тижні декларування, адже у зв’язку зі значним навантаженням на електронний реєстр в цей період можливе виникнення технічних труднощів, які завадять це зробити.

Крім того, на офіційному сайті НАЗК є поради, як полегшити роботу з Реєстром декларацій, зокрема про перевірку налаштування пошти, електронного цифрового підпису. У приміщенні НАЗК працює оперативний штаб для допомоги суб’єктам декларування. Фахівці надають роз’яснення щодо заповнення розділів електронної декларації, а також з технічних питань, які виникають при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій. Однак працівники штабу не заповнюють декларацію разом із суб’єктами декларування.

Так, станом на 6 березня до Реєстру вже подано 207 836 щорічних декларації за 2017 рік, повідомляють на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Що буде, якщо не подати декларацію

У НАЗК зазначають, що до організації надійшла інформація від державних органів, органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного права про 18 688 випадків неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування, які в них працюють або працювали.

Так, за неподання декларації чи подання недостовірної інформації передбачено застосування адміністративної та кримінальної відповідальності.

Стаття 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачає накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн відповідно).

Відповідно до ст. 366-1 Кримінального кодексу України, подання завідомо недостовірних відомостей карається штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (42500–51000 грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Важливо, що адміністративна відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (тобто якщо помилка перевищує від 170 000 до 425 000 грн). Якщо ж помилка перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (425 000 грн), настає кримінальна відповідальність.

Тож, як бачимо, наша держава на шляху до європейського законодавства та подолання корупції зробила вагомий крок – показала статки високопосадовців. Та попри це в багатьох українців виникає питання, звідки ж узялися такі мільйонні доходи…

Вікторія КОПИНЕЦЬ