Скільки коштує на Закарпатті підготовка до Великодня

На Закарпатті кипить підготовка до одного з найбільших християнських свят – Великодня. У кожній оселі панує особлива атмосфера: господині миють вікна, прибирають у кімнатах, перебирають старі речі, прикрашають подвір’я і вже подумки складають святкове меню. У містах і селах людно – ринки гудуть, супермаркети наповнюються покупцями, а в повітрі відчувається той самий передсвятковий неспокій, коли хочеться встигнути все й одразу.

Разом із приємними клопотами приходить і традиційне питання: у скільки цьогоріч обійдеться святковий кошик? Ціни на продукти помітно зросли, і це вже стало своєрідною закономірністю… Напередодні свят вартість піднімається майже на все. Особливо це відчутно на ринках, де продають домашню продукцію: яйця, масло, сир, м’ясо. Саме ці товари найбільше користуються попитом, адже закарпатці традиційно надають перевагу натуральному. Попри те, що полиці супермаркетів вже рясніють готовими пасками, ковбасами та десертами, більшість господинь не зраджують звичаям і готують усе власноруч. Для когось це – справа смаку, для когось – звичка з дитинства, а для інших – можливість зібрати родину за одним столом і відчути справжній дух свята.

Тож скільки ж коштує підготовка до Великодня у нашому краї сьогодні? «Карпатський об’єктив» вирішив розібратися і порахувати разом із продавцями та покупцями, які щодня стикаються з реальністю ринку.

Яйця, масло, сир

Головними продуктами великоднього кошика традиційно залишаються яйця, масло та сир. Саме з них починається підготовка до свята, адже без них не обійдеться ні паска, ні більшість інших страв. Водночас саме ці продукти найбільше подорожчали у передсвятковий період.

Магазинні яйця стартують у ціні приблизно від 6 гривень за штуку. Проте перед Великоднем більшість закарпатських господинь надають перевагу домашнім. Вважається, що вони смачніші, корисніші та краще підходять як для фарбування, так і для випічки. Ціни ж на них коливаються від 6 до 10 гривень за яйце, залежно від місця продажу та попиту.

Пані Світлана з Березова продає яйця по 7 гривень. Вона переконана: її продукція варта кожної копійки.

«У мене 200 курей, – розповідає «Карпатському об’єктиву» жінка. – Всі гуляють на волі. Живемо практично посеред лісу. Довкола ніяких машин та шкідливих викидів. Тільки гори, дерева, струмок і чисте повітря. Кури несуться добре. Мені стільки яєць не потрібно, тому продаю. Та й роботи в селі немає, а жити з чогось потрібно».

Ґаздиня додає, що перед святами попит зростає в рази. Люди купують активно, інколи навіть замовляють наперед.

Її сусідка Марія просить за домашні яйця вже по 8 гривень за штуку. Вона зізнається, що частину продукції везе до міста.

«На ринку й по 10 гривень можна швидко продати, – каже вона. – Зараз попит великий, люди хочуть домашнього. Багато хто навіть не торгується. Беруть по декілька десятків одразу».

Покупці ж, своєю чергою, реагують на такі ціни по-різному. Хтось готовий платити більше за якість, а хтось змушений економити.

«Я вже не дивлюся на домашні яйця, – ділиться думками хустянка пані Галина Чопей. – Раніше брала тільки такі, бо й смак інший, і жовток гарний. Але зараз ціна кусається. Купую в магазині. Так дешевше виходить, особливо якщо треба багато».

Іншим важливим продуктом є масло. Його додають у паску, тісто, різноманітну випічку, а також кладуть у святковий кошик. Проте саме масло стало одним із найдорожчих продуктів цього сезону.

Пані Олена з Велятина продає домашнє масло по 500 гривень за кілограм.

«Дехто і по 600 продає, – зізнається жінка. – Зараз утримувати корову – велика розкіш. Корм дорогий, догляд потребує чимало часу. Це і подоїти, і в хліві прибрати, і сіно заготувати, і на пасовище водити. Люди цього не бачать, але праця важка. Якщо все порахувати, то ціна навіть невисока».

Жінка стверджує, що попри високу вартість, покупці все одно є. Особливо перед святами.

«Беруть по трохи, – зізнається вона. – Хтось 200 грам, хтось пів кіло. Але беруть, бо знають, що це натуральне».

Схожа ситуація і з домашнім сиром. За грудку закарпатки просять у середньому 90 гривень. Найдешевші варіанти можна знайти від 80 гривень, але їх небагато. Хтось продає і по 110.

«У мене сир по 90 гривень, – каже пані Олена. – Свіжий, домашній, без добавок. Люди беруть, але вже не так активно, як раніше».

Покупці ж дедалі частіше рахують кожну гривню і порівнюють ціни з магазинними.

«Усюди в Європі перед святами діють знижки, – обурюється хустянка Інна Фегер. – Аби навіть найбільш бідні могли дозволити собі святковий стіл. У нас – навпаки. Перед Паскою ціни тільки ростуть. Складається враження, що з людей хочуть здерти останнє. Пенсії та зарплати мізерні, а ціни – захмарні».

Жінка каже, що цього року вирішила купувати більшість продуктів у супермаркеті:

«Наприклад, пачка масла 200 грам коштує близько 74 гривень. Якщо порахувати, кілограм виходить приблизно 370 гривень. Це значно дешевше, ніж домашнє. Для мене це суттєва економія. Особливо, коли кожну копійку треба рахувати».

Водночас інші покупці все ж не готові відмовитися від домашнього.

«Я беру і яйця, і сир у знайомих, – каже Василь Вурста із Хуста. – Так, виходить дорожче. Але знаю, що все натуральне. Для мене це важливо, особливо на свята».

Таким чином, уже на базових продуктах видно: великодній кошик стає дедалі дорожчим. І кожен закарпатець сам вирішує, що для нього важливіше – зекономити чи зберегти традиційний смак Великодня.

Вино, шовдар, ковбаса

Не менш важливою частиною великоднього кошика на Закарпатті є м’ясні вироби та домашнє вино. Саме вони створюють той особливий, щедрий настрій святкового столу, який відрізняє Пасху від інших дат у календарі. Якщо яйця та паска символізують духовність і відродження, то шовдар, ковбаса та келишок вина – це вже про гостинність, достаток і родинне тепло.

Домашнє вино в краї традиційно користується великим попитом. Його купують як для освячення, так і для частування гостей. Продають його скрізь: на ринках, через знайомих, у соцмережах або просто «з дому».

Ціни різняться залежно від сорту та якості. У середньому за 1,5-літрову пляшку просять від 70 до 100 гривень. Проте більш якісні або крафтові варіанти можуть коштувати значно дорожче.

«Вино в мене своє, – розповідає Іван Ковач із Виноградова. – На ринок везти немає потреби. Люди про мене знають, приходять самі. Маю різні сорти: солодке, напівсолодке, сухе. Є біле, рожеве, червоне».

Чоловік пояснює, що ціна залежить від винограду, витримки та процесу виготовлення:

«У середньому віддаю від 80 гривень за літр, але хороше вино може коштувати і 150-250 гривень. Є люди, які роблять крафтове. Там ціни ще вищі: від 200-300 гривень за пляшку 0,75-1 літр. Але й смак зовсім інший».

Покупці зізнаються: вино беруть охоче, але в невеликих об’ємах.

«Раніше брали по кілька літрів, – каже Йосип Бобик. – Тепер максимум літр-два. Все подорожчало, тому вже не до розкоші. Але без вина на Великдень якось не так».

Справжнім «королем» закарпатського великоднього столу залишається шовдар – традиційний копчений або в’ялений свинячий окіст. Саме він займає центральне місце у кошику і часто є найдорожчим продуктом серед усіх святкових закупів.

Ціни на шовдар цього року коливаються у досить широкому діапазоні. За домашній варіант на ринках у Хусті просять від 250 до 450 гривень за кілограм. Сирокопчений або сиров’ялений (крафтовий) продукт може коштувати від 345 до 700 і більше гривень за кілограм. Копчено-варений шовдар – приблизно 360 гривень за кілограм.

«У мене декілька свиней, але загалом займаюся заготівлями, – розповідає пан Петро. – Ціни на таку продукцію завжди чималі, але я віддаю по 280 гривень за кілограм. Стільки ж прошу і за домашню ковбасу».

Чоловік наголошує, що за ціною стоїть велика праця:

«Це ж не просто м’ясо продати. Треба виростити свиню, закупити корм, потім правильно обробити м’ясо, закоптити, витримати. Це час і робота. Люди інколи дивуються ціні, але коли самі стикаються з цим – починають розуміти».

Домашня ковбаса – ще один незамінний атрибут святкового столу. Її купують практично всі, хоча обсяги покупок помітно зменшилися.

«Беру пів кіло, максимум кілограм, – каже пані Оксана з Іршави. – Раніше брали більше, але зараз ціни не дозволяють. Хочеться всього, але доводиться вибирати».

Деякі покупці намагаються знайти компроміс між ціною і якістю.

«Частину купую домашнього, частину – в магазині, – запевняє хустянка пані Тетяна. – Бо якщо все брати домашнє, то дуже дорого виходить. А так хоч трохи економлю».

Окрім основних продуктів, до великоднього кошика часто додають сам пасхальний корж, хрін, гірчицю, сіль, а також дехто ще й фрукти. Не варто забувати і про декор: кошики, рушники, свічки, стрічки. Усе це також потребує витрат, які хоч і здаються незначними, але в сумі формують відчутну частину святкового бюджету.

«Купила новий рушничок, свічки, трохи декору, – розповідає молода мама Катерина. – Здавалося б, дрібниці, але ще плюс 300-400 гривень до загальної суми. А коли додаєш продукти – виходить немало».

У підсумку, якщо скласти всі витрати, великодній кошик для середньої закарпатської родини може обійтися від 1500 до 3000 гривень і більше, залежно від наповнення та вибору продуктів.

Утім… підготовка до Великодня на Закарпатті – це не лише про покупки, але й про збереження багатовікових традицій, родинних цінностей та особливу атмосферу свята. Попри зростання цін, люди не відмовляються від звичних продуктів, хоча й змушені більше рахувати і шукати компроміси.

Марина АЛДОН