«Мінімалка» під контролем: хто і як перевірятиме закарпатських підприємців

Навколо щедрої ініціативи уряду щодо підняття мінімальної заробітної плати до 3200 уже котрий місяць точаться запеклі дискусії. Парламентарі розраховують на детінізацію економіки та збільшення доходів бюджету, а ось підприємці називають такий крок справжнім ударом по малому бізнесу. Так чи інакше, а приватні підприємства опинилися під прицілом. Адже нові санкції за порушення трудового законодавства неабияк ударять по їхніх кишенях. Хто здійснюватиме перевірки та які штрафи загрожують «недобросовісним» роботодавця, з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Менше 3200? Тоді ми йдемо до вас!

«Саме на Держпраці покладена відповідальність контролю за дотриманням трудового законодавства, – розповідає голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега. – Такий контроль здійснюють в основному інспектори територіальних органів Держпраці, які є в кожному обласному центрі. Слід зазначити, що ці функції інспектори виконували й до підняття мінімальної зарплатні. Під час планових та позапланових перевірок державний інспектор має право перевірити, чи не відбувається порушень на підприємстві щодо виплати мінімальної зарплатні».

Читайте також : Стала відома позиція профспілок області щодо останніх змін до трудового законодавства

Цікаво, що, за найскромнішими підрахунками інспекторів із праці, близько 10 мільйонів українців, котрі отримують зарплати, узагалі не платять податків. Тож є вичерпний перелік підстав, на основі яких інспектор має право позапланово перевірити те чи інше підприємство. Найбільш поширена причина – це звернення працівника у зв’язку з порушенням його трудових прав.

Окрім того, з 1 січня цього року частину функцій Держпраці було передано на місця. Що це означає? Ідеться про те, що моніторити виплату роботодавцями мінімальної зарплати найманим працівникам буде спеціальна Міжвідомча група. Такі групи мають бути створенні в кожній області, їхнє завдання – реагувати на скарги від працівників на своїх «шефів».

До прикладу, на Закарпатті вже сформована міжвідомча робоча група. До її складу увійшли керівники підрозділів з питань соціального захисту населення, освіти, охорони здоров’я, культури, фінансів та територіальних контролюючих органів ДФС, Держпраці, Держудитслужби і Пенсійного фонду. Основним завданням міжвідомчої групи є запобігання порушенню чинного законодавства саме в частині виплати мінімальної заробітної плати.

«До нас надходять скарги та звернення громадян щодо порушень чинного законодавства про працю, – розповідає начальник Управління Держпраці в Закарпатській області Богдан Дорош. – Тож наші фахівці негайно реагуватимуть на всі подібні сигнали».

Утім експерти неоднозначно трактують ефект від таких видів перевірки. На їхню думку, скарги надходитимуть тільки в тому випадку, якщо йтиметься про найманих короткострокових робітників – працівників будівництва, ринку, а також про сезонну працю. Тоді людям є сенс пожалітися на свого роботодавця, аби встановити справедливість. А ось що стосується трохи більших гравців на ринку, то шансів, що працівники різноманітних підприємств і компаній захочуть «настукати» на свого «шефа», не так уже й багато.

320 тисяч штрафу і ні копійки більше…

Проте роботодавцям, до яких таки завітають інспектори, не позаздриш. Нові розміри штрафів у сфері законодавства про працю вражають.

Отже, як нам розповіли в управлінні Держпраці в Закарпатській області, якщо роботодавець не допустив до проведення перевірки інспектора або перешкоджав її проведенню, штраф дорівнюватиме трьом розмірам «мінімалки», тобто 9,6 тисячі гривень. А якщо роботодавець знову ж таки не допустив або перешкоджав проведенню перевірки, мета якої – знайти неоформленого співробітника чи оформленого на неповний робочий час (у разі фактичного виконання роботи повний робочий час) та виплату заробітної плати в «конверті», санкції сягатимуть 100 розмірів мінімальної зарплати, а це 320 тисяч гривень. Якщо роботодавець порушив інші вимоги трудового законодавства, муситиме сплатити штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати – 3,2 тисячі гривень.

Крім того, у зв’язку з установленням розміру мінімальної заробітної плати на рівні 3200 гривень Законом України «Про державний бюджет на 2017 рік» значно збільшені розміри штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України.

Минулого року за кожного неоформленого співробітника загрожував штраф у розмірі 43,5 тисячі гривень (30 мінімальних зарплат), після зростання «мінімалки» за це ж правопорушення доведеться заплатити 96 тисяч гривень. Такий же штраф буде в тому випадку, якщо працівник оформлений на половину ставки, а фактично працює повний робочий день.

Якщо роботодавець додатково не оплачує роботу в нічний час та на вихідних, доведеться заплатити штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат – 32 тисячі гривень. Якщо зарплату затримали, підприємець повинен буде сплатити штраф у розмірі 9,6 тисячі гривень.

У разі недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», штраф становитиме 32 тисячі гривень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Фейкові інспектори

Смішним і водночас трагічним є те, що разом із новими санкціями за порушення трудового законодавства з’явилося безліч псевдоінспекторів. Випадки такого «інспектування» зафіксовані майже по всій території України. Шахраї віртуозно проводять «перевірки», а відтак вимагають або штраф, або чималі побори.

Тож Державна служба України з питань праці попереджає підприємців, що під час інспекційних відвідувань роботодавець має право вимагати в осіб, які прийшли для здійснення перевірки, пред’явити службові посвідчення й направлення на проведення перевірки конкретного роботодавця та переписати дані службових посвідчень. Якщо вказані особи відмовляються надати документи, необхідно викликати поліцію для з’ясування їхніх повноважень.

…Тож підприємці повинні бути готовими до перевірок. Адже позиція уряду в цьому питанні чітка – тіньовий бізнес, який не дотримуватиметься «правил гри», буде покараний. А ось білому бізнесу, що забезпечує людям заробітну плату і з неї платить податки, боятися нічого.

Проте багато підприємців вважають, що не витримають збільшення витрат, і планують закрити бізнес, бо «перечекати» погані економічні умови вони вже не в змозі. Експерти, у свою чергу, прогнозують, що на українців чекають скорочення працівників (за їхній рахунок підвищать зарплати тим, хто залишиться), «розкрутка» інфляції, через яку уряд і місцеві органи влади будуть наповнювати державний та місцеві бюджети.

Водночас з тим, що виводити бізнес з тіні потрібно, майже ніхто не сперечається.

Тож чи сприятиме підвищення мінімальної заробітної плати підвищенню матеріальних статків українців, виведенню економіки з тіні, підняттю рівня господарювання країни в цілому, покаже час. Сподіваємося, що приказка «Хотіли як краще, а вийшло як завжди» не знайде в згаданій ініціативі свого застосування.

Христина БІКЛЯН