24111
21:00 18.112021

Діючий механізм ренти не стимулює водокористувачів до скорочення безповоротних втрат і лімітів споживання вод

Економіка 1111

Органи виконавчої влади не створили ефективних механізмів рентного регулювання для раціонального використання та збереження водних ресурсів. Діючий механізм рентної плати не стимулює водокористувачів до скорочення безповоротних втрат, дотримання норм і лімітів споживання води.

Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності виконання повноважень органами виконавчої влади в частині контролю за повнотою нарахування та своєчасністю надходжень до державного бюджету рентної плати за спеціальне використання води. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.

Через неналежну взаємодію та обмін інформацією між Держводагентством, Держекоінспекцією, Держгеонадрами та Державною податковою службою (ДПС) не створено дієвої системи державного контролю за обсягами, способом використання та впливом на водні об’єкти, а також за повнотою надходження рентної плати до державного бюджету. Як наслідок, рента належним чином не стимулює користувачів до раціонального використання та відтворення водних ресурсів.

Аудитом встановлено, що протягом 2018 – І півріччя 2021 року до загального фонду державного бюджету надійшло майже 2,5 млрд грн рентної плати. Проте її питома вага у загальній сумі податкових надходжень зменшилася з 0,11% у 2018 році до 0,07% у першому півріччі 2021 року.

У 2020 році порівняно з 2018 роком на 0,4% знизились обсяги використання води, а втрати при її транспортуванні навпаки зросли на 4,2%. Крім того, на 33% збільшилися встановлені ліміти використання води, які значно перевищували фактичні обсяги використання. На думку аудиторів, це свідчить про нераціональне використання забраних водних ресурсів. Понад 70% обсягів втраченої води припадає на житлово-комунальне господарство.

До березня цього року державний облік не враховував водокористування при здійсненні забору та/або використанні від 5 до 20 куб. м води. Це негативно впливало на достовірність та повноту державного обліку і давало змогу платникам податків ухилятися від сплати ренти.

Мінприроди до червня 2017 року неналежно обліковувало дозволи на спеціальне використання води, видані Радою міністрів АРК, обласними, Київською, Севастопольською міськими держадміністраціями. Як наслідок, облік водокористувачів та контроль за залученням їх до оподаткування рентою є неповним.

Встановлено, що прогнозні розрахунки Мінфіну надходжень ренти недостатньо обґрунтовані. Протягом 2018–2020 років недонадходження рентної плати становили майже 496 млн гривень. При списанні податкового боргу до державного бюджету не надійшло 18,7 млн грн, а борг з ренти станом на 1 липня 2021 року зріс у 1,5 раза.

Фахівці Рахункової палати дійшли висновку, що Держводагентство та його територіальні органи не забезпечили дотримання вимог нормативно-правових актів при розгляді заяв та видачі дозволів на спеціальне водокористування. Крім того, порушувалися терміни реєстрації, розгляду заяв, видачі та анулювання дозволів на спеціальне водокористування.

ДПС та її територіальні органи неналежно контролювали повноту обліку платників ренти, подання ними податкової звітності та дотримання норм чинного законодавства щодо повноти і своєчасності сплати податку. Аудит засвідчив, що кількість платників ренти на початок липня 2021 року порівняно з 2018 роком зменшилася більше ніж втричі.

Протягом 2018 – I півріччя 2021 року Держекоінспекція провела 23,5 тис. перевірок водокористувачів, за результатами яких складено 17,6 тис. протоколів, накладено 2,9 млн грн штрафів, з них стягнуто 2,7 млн гривень. Загальна сума збитків, завданих внаслідок порушення водного законодавства, – 642 млн гривень. При цьому, за підсумками 3,5 тис. проведених перевірок пред’явлено претензій та позовів за шкоду, заподіяну водним ресурсам унаслідок порушення законодавства, майже на 635 млн грн, а відшкодовано лише 162 млн гривень.

Заходи державного нагляду у сфері охорони вод, раціонального використання та відтворення водних ресурсів, що здійснювались Держекоінспекцією, були неефективними та не забезпечували запобігання порушенням законодавства у цій сфері.

На сьогодні Україна – найменш забезпечена водою держава Європи. Водні об’єкти охоплюють усього 24 тис. кв км (4% від загальної її території). Мінімальний рівень водозабезпеченості, визначений ООН, становить 1,7 тис. куб. м на одну людину. В Україні на особу припадає 1 тис. куб. м, тоді як у Франції – 3,5 тис. куб. м, у Великій Британії – 5 тис. куб. метрів. Водночас рентна плата за спеціальне водокористування у Франції становить 3,92 євро, Данії – 9 євро, Румунії – 1,42 євро. В Україні найнижча ставка ренти за спеціальне використання поверхневих вод визначена для басейнів річок Дунай (23,32 грн за 100 куб. м), Прут, Сірет та Тиса (26,17 за 100 куб. м), а найвища – для басейнів річок Криму (116,32 грн за 100 куб. м) та Приазов’я (139,66 грн за 100 куб. м).

Звіт і рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.

Прес-служба Рахункової палати

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне