Особливості державної реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна

Згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІV (далі – Закон) встановлюється, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення такого майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації, повідомила “Карпатському об’єктиву”  в.о начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Маріанна Готра.

Отже, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Процедура державної реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна регламентується Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі – Порядок).

Зокрема, пунктом 41 Порядку передбачено основний перелік документів, необхідний для державної реєстрації права власності на вищезазначений об’єкт нерухомого майна, а саме:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

2) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що перебуває у спільній частковій власності) ;

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Також додається документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію права власності (або документ що підтверджує звільнення від оплати адміністративного збору).

Крім того, відповідно до статті 5 Закону, право власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна (підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано права власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.

Документи, що подаються заявником для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством. Не розглядаються подані документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги одночасно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі дозвільних документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі дозвільних документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Державна реєстрація права власності на новозбудований об’єкт проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав. Адміністративний збір, в такому випадку, справляється в розмірі 180 грн. (0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Крім того, згідно статті 34 Закону, державна реєстрація права власності може проводитись у скорочені строки. Адміністративний збір за реєстрацію в скорочені строки справляється в такому розмірі:

у строк два робочі дні – 1760 грн. (1 прожитковий мінімум для працездатних осіб) ;

у строк один робочий день – 3520 грн. (2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб) ;

у строк 2 години – 8810 грн. (5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

У відповідності до статті 21 Закону, після проведення державної реєстрації права власності, заявник отримує Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію з проставлянням підпису та печатки державного реєстратора.